Останній ігровий день розпочинався з півфінальних матчів Першої ліги. У першому з цих півфіналів зустрічались дві команди, які у цьому сезоні грали або грають у чемпіонаті України серед команд Другої ліги. Але якщо «МКВ» вже припинив участь у цих змаганнях, то «Атлет» ще має шанси пройти у «Фінал чотирьох». Але поки що залишимо Другу лігу на другий план (вибачте за каламбур).

Нинішнє протистояння між цими командами розпочалося зі стандартної розвідки боєм. Але якщо враховувати той факт, що і «МКВ», і «Атлет» сповідують швидкий футзал, то логічно було, що м’яч надовго у центрі майданчику не зупинявся. На перший погляд, «атлети» на початку зустрічі виглядали трохи швидшими та гострішими. Але ближче до середини поєдинку «МКВ» спробував перехопити ініціативу. Однак, на рахунку це аж ніяк не позначилось. Все-таки, на майданчику дійсно грали рівні за класом суперники, які на цьому Всеукраїнському фіналі заслуговували більшого, ніж півфінал Першої ліги. Під кінець першого тайму «Атлет» мав реальну нагоду вийти вперед, але Біляченко не зміг переграти Чумака. Тому, нулі за підсумками першої 12-хвилинки виглядали закономірно.  

Початок другого тайму був відносно спокійним. Але цей спокій порушив автогол Трибеля, який, відповідно, дозволив «МКВ» повести у рахунку. Тепер «Атлет» мав розкриватись, а «МКВ» тільки це і потрібно було. Одесити при першій ліпшій нагоді намагались організувати стрімку контратаку, але проблема в тому, що у них не виходило розвинути свій успіх. А на 19-й хвилині хорошу нагоду змарнував Йапарама, який не влучив у дальній кут воріт «Атлета». Але це згодом вдалося зробити Опарівському, який влучив у той самий дальній кут. Так рахунок став 2:0 на користь «МКВ», і у «Атлета» залишалось близько трьох хвилин для того, щоб виправити становище. Тому, вони одразу перейшли на гру у форматі 5х4, однак зиску з цього не мали. А все тому, що злагоджено діяли Чумак та його партнери по команді. Тому, підопічним Романа Смирнова вдалось відстояти переможний рахунок та вийти до фіналу Першої ліги.

Перша ліга. Півфінал. «МКВ» - «Атлет» - 2:0
Голи: Трибель (14 – автогол), Опарівський (21)  
Попередження: Тосіч (16)

За право здобути другу путівку до фіналу грали команди, які напередодні вийшли у півфінал завдяки більш вдалій грі у серіях пенальті. І вже на початку цього матчу «ПЗМС» показав серйозність своїх намірів, забивши два голи за дві хвилини. До такого дебюту матчу «винищувачі» з Херсону виявились не готовими. А от полтавчани продовжували грати у свою гру. Благо, вона їм давалася легко. Однак, у деяких епізодах херсонці все-таки встигали погрожувати воротам Шостака. Як, наприклад, на 5-й хвилині, коли хороший момент не використав Тонеян. Тим не менш, такі моменти дозволили херсонцям активізуватись та створити ще кілька непоганих нагод для взяття воріт, які, щоправда, успіхом не увінчались. Хоча здавалось – щастя вже було близько, але дещиці «помаранчевим» не вистачало для того, щоб зрівняти рахунок. І до кінця першого тайму гравцям «Стелса» не вдалось бодай би скоротити розрив до мінімуму, не кажучи вже про те, щоб зрівняти рахунок.

З початком другого тайму «Стелс» намагався забити швидкий гол. Враховуючи те, що наставник «винищувачів» вимагав від своїх підопічних, щоб вони «прокидались», це мало би змусити «помаранчевих» діяти ще активніше. Але згодом все звелося до того, що «ПЗМС» знову почав залучати Шостака у якості п’ятого, аби побільше потримати м’яч. І після цього гра дійсно трохи заспокоїлась. Як з’ясувалось, це було на руку полтавчанам, які на 16-й хвилині повели вже 3:0 після голу Євгена Дудки. Такий рахунок змусив херсонців піти у ва-банк. Але це «винищувачам» не допомогло. На 18-й хвилині Банний зробив рахунок 4:0, а ще через кілька миттєвостей відзначився і Шостак. Фактично в цьому півфіналі вже все було ясно. Залишалось тільки дізнатись підсумковий рахунок. «ПЗМС» прагнув збільшити рахунок, але більше голів у цьому матчі не було.

Перша ліга. Півфінал. «ПЗМС» - «Стелс» - 5:0
Голи: Банний (1, 18), Гальченко (2), Є. Дудка (16), Шостак (19)
Попередження: Макарчук (19), Тонеян (23)

Для «ІВТ» вихід у півфінал Вищої ліги вже був серйозним досягненням. Але, як відомо, апетит приходить під час їжі. Тому, було цікаво подивитись на гру команди з Сєвєродонецька проти грізної «Надії», у складі якого грають далеко не останні футзалісти, які могли би зараз підсилити будь-яку команду Екстра-ліги. І, варто сказати, представники Луганської області сміливо грали проти волинян. Про це свідчить і той факт, що «ІВТ» часто намагався грати першим номером. Мабуть, хорів чани не очікували такої гри від своїх опонентів. Хоча з іншого боку якщо «ІВТ» напередодні вдалося зняти «скальп» з такої амбітної команди, як криворізький «Конкорд», то це про щось має казати. Разом з тим, після екватору першого тайму хорів чани додали в активності. І це призвело до голу в ворота «ІВТ», автором якого став Данилюк. Однак, це не вплинуло на настрій команди з Сєвєродонецька, над якою, мабуть, не так тяжів тягар відповідальності за результат, як на «Надію», яка вважалася фаворитом. Тому, гравці «ІВТ» продовжували боротись до кінця та при цьому грати у свій футзал. Однак, зрівняти рахунок їм не вдавалося, хоча для цього були просто вбивчі нагоди.  

На початку другого тайму сталось кілька подій, які так чи інакше стосувались «ІВТ». По-перше – Боровий змарнував супернагоду для того, щоб зрівняти рахунок. У цьому епізоді на заваді став Колток. По-друге – «чорні» встигли протягом двох хвилин записати собі в паси два «гірчичника». А по такій грі навіть такі деталі можуть бути вирішальним. Але трохи згодом сєвєродончани активізувались і почали створювати проблеми обороні «Надії». Однак, до взяття воріт Колтка справа не доходила. І чим менше залишалось часу до сирени, тим менше у «ІВТ» залишалось шансів на порятунок. Сєвєродончани пішли на ризик, але цим скористався Писько, який вразив порожні ворота «ІВТ». А ще трохи згодом цей трюк повторив Хлюбко, остаточно знищивши інтригу в цьому півфіналі та закінчивши сєвєродонецьку казку.  

Вища ліга. Півфінал. «Надія» - «ІВТ» - 3:0
Голи: Данилюк (9), Писько (21), Хлюбко (22)
Попередження: Лоза (11), Любченко (13), Ковтун (14)

У другому півфіналі Вищої ліги нас чекало ще одне протистояння фаворита з «темною конячкою». Фаворитом, звісно, вважався «АРПІ». І підопічні Олександра Моргунова намагались це довести на практиці. Однак, ми вже переконались, що «Свісспан-Горизонт» - не така проста команда, як могли би здатись на перший погляд. Тому, можна було очікувати на гідний опір з боку костопільців. І так насправді і було. Варто зазначити, що при цьому на паркеті спорткомплексу УДХТУ була коректна боротьба, і до середини першого тайму жодна з команд не набрала фолів. А потім почав фолити «АРПІ» - два фоли він встиг назбирати. Втім, на якість гри це особливо не вплинуло. Однак, на 10-й хвилині ситуація трохи змінилася, оскільки Почебут відкрив рахунок. Після цього гра стала ще жвавішою. І, до речі, додалося роботи арбітрам, оскільки фолили не тільки гравці «АРПІ», а і «Горизорнта». А незадовго до кінця першого тайму костопільцям вдалося зрівняти рахунок – це Степанюк виправився за отриману перед цим жовту картку.

«Гол у роздягальню» мав би позитивно вплинути на костопільців та додати їм сил для нових звершень у другому таймі. Однак, цей гол, як виявилось, вплинув саме на «АРПІ», оскільки чемпіони Запоріжжя взяли ініціативу в свої руки. Це означало, що гравцям «Горизонта» треба було перебудуватись на гру другим номером. В принципі, це їм вдалося, і вони дали зрозуміти, що у таймі заточені на контратаки. Однак, незважаючи на це, рахунок першого тайму продовжував радувати очі любителів футзалу, які були присутні на трибунах спорткомплексу УДХТУ. І так тривало до 22-ї хвилини, коли Улянчук несподівано вивів «Свісспан-Горизонт» вперед. Що цікаво – перед цим Улянчук отримав «гірчичник», і з’явилась така тенденція: гравці «Горизонта», яеі отримали по жовтій картці, потім забивали голи. Після цього «АРПІ» перейшов у наступ з п’ятим польовим. Але останній штурм не приніс результату для підопічних Олександра Моргунова, і «Свісспан-Горизонт» сенсаційно вийшов у фінал.

Вища ліга. Півфінал. «АРПІ» - «Свісспан-Горизонт» - 1:2
Голи: Почебут (10) – Степанюк (14), Улянчук (22)
Попередження: Степанюк (12), Улянчук (21)

Настала пора головних поєдинків Всеукраїнського фіналу Аматорської футзальної ліги. І спочатку в програмі ігрового дня був запланований фінал Першої ліги між «МКВ» та «ПЗМС». Полтавчани спробували одразу нав’язати свої умови гри, але замість цього отримали гол у власні ворота від Моторного. Трохи згодом одесити мали ще кілька можливостей для того, щоб збільшити свою перевагу. Однак, полтавчанам у цих епізодах пощастило. Відбившись, вони почали переходити на чужу половину майданчику, створюючи штучну більшість. Однак, ця тактика не приносила їм дивідендів. Мабуть, це пояснюється тим, що за ці дні вже всі вивчили, як грає «ПЗМС», тому гравцям «МКВ» не склало труднощів підготуватися до улюбленої манери гри «заводчан». До того ж, одесити підготувались так, що вони просто «в’язали» своїх візаві. В результаті на майданчику стало набагато більше єдиноборств. Тим не менш, полтавчани продовжували шукати можливість для того, щоб втілити свою штучну більшість у гол. І вони таки знайшли цю нагоду, але вже після взятого тайм-ауту. Це Шостак вразив ворота свого колеги по амплуа – Чумака. Так рахунок став 1:1. І обидві команди намагались не зупинятись, тому що і «МКВ», і «ПЗМС» хотіли повести в рахунку ще до кінця першого тайму. Тим більше, часу в них тепер для цього було трохи більше, тому що у фіналі один тайм тривав не дванадцять, а п’ятнадцять хвилин чистого часу. Але у той же час неможливо не відзначити дії обох воротарів – шостака та Чумака. Саме вони ставали перешкодою на шляху м’яча у ворота.  

Одесити активно розпочали другий тайм і мали два реальних моменти, щоб вразити ворота «ПЗМС». Та спочатку вдало у «рамці» зіграв Шостак, а потім на допомогу воротарю полтавчан прийшла поперечина. Трохи прийшовши у себе після таких двох епізодів, «зелено-білі» самі перейшли до атакуючих дій, змушуючи вступати у гру Чумака. Але у той же час «заводчанам» не треба було забувати і про оборону, оскільки гравці «МКВ» завжди були готові підкараулити помилку та скористатися нею. Однак, на щастя для «зелено-білих», у їх воротах був Шостак, який був готовий рятувати від можливої небезпеки. Однак, на 23-й хвилині він був безсилий, коли Златов вівів «МКВ» вперед. І одесити одразу перебудувались на гру другим номером, роблячи акцент на контратаки. Тому що було зрозуміло, що полтавчани одразу підуть розігрувати зайвого. Так, в принципі, і сталося. І одеситам довелось добряче попрацювати в обороні. І саме завдяки відмінній грі у захисті підопічні Романа Смирнова відстояли свою мінімальну перевагу і стали чемпіонами Першої ліги Всеукраїнського фіналу АФЛУ.  

Перша ліга. Фінал. «МКВ» - «ПЗМС» - 2:1
Голи: Моторний (1), Златов (23) – Шостак (11)
Попередження: Бахуринський (22)

Після того, як у півфіналі «Свісспан-Горизонт»сенсаційно вибив «АРПІ», до команди з Костополя вже юуло зовсім інше ставлення у гравців «Надії». Це було очевидно. І гра це тільки підтвердила. Однак, разом з тим «Надія» намагалась підтвердити статус фаворита. І якби волиняни реалізували на початку матчу бодай би один момент, то, можливо, сценарій цього двобою вже був би написаний трохи інакше. А так «Свісспан-Горизонт» не пропустив на старті гри, і це вже можна було занести в актив костопільській команді. Окрім того, «помаранчево-білі» вже традиційно показали свої бійцівські якості, тому вони не поступалися своїм опонентам у жодному з епізодів. Окрім того, костопільці намагались швидко переходити від оборони до атаки. І коли вони вмикали командні швидкості, то у «Надії» виникали проблеми. По такій грі було зрозуміло, що багато буде залежати від того, хто заб’є першим. Рахунок відкрила «Надія», а конкретно – Сергій Тригубець. Колишній гравець «Кардиналу» та «Тайму» видає дуже хороші матчі на цьому Всеукраїнському фіналу, тому навіть не дивно, що перший гол у вирішальному поєдинку саме Тригубець. Може, це навіть символічно. Як би там не було, а «Горизонту» тепер треба було було відіграватись. І костопільці це зробили. Степанюк класно пройшов майже через весь майданчик і вразив дальній кут воріт Колтка – 1:1. Такий перебіг подій, вочевидь, не влаштовував «Надію», яка одразу перейшла у новий наступ. А в результаті це зумовило обопільне підвищення швидкостей, яке, в принципі, відповідало всьому, що відбувалось на майданчику. І результату, відповідно, теж.  

Нічия «Надію» явно не влаштовувала. Це було можна зрозуміти по кількості атак, які хорівська команда створила на старті другого тайму. Однак, забити «гол з роздягальні» волинянам не вдалося. Багато в чому цьому посприяв Ревягвн, який впевнено діяв у воротах «Горизонту». Його впевненість передавалася і польовим гравцям костопільської команди. Однак, у той же час «помаранчево-білі» давно не тривожили Колтка. Звичайно, це було пов’язано з тим, що їм доводилося здебільшого грати в обороні. Разом з тим, це дозволяло представникам Рівненщини утримувати нічийний рахунок на табло. Можливо, костопільці робили ставку на серію післяматчевий 6-метрових? Хоча іноді костопільці все-таки небезпечно контратакували. Так, в одному з епізодів Прищепа фактично вийшов на побачення з Колтком, але пробив невдало – м’яч звалився з ноги. Проте, волиняни атакували небезпечніше, і в результаті Ревягін частіше вступав у гру. А на 26-й хвилині лавка запасних костопільців заволала від щастя – рахунок став 2:й на їх користь. Щоправда, вийшли вперед «помаранчево-білі» не без курйозу – їм це допоміг зробити волинянин Данилюк. І тут же «Надія» пішла з п’ятим. Це рішення було виправданим, оскільки через кілька миттєвостей Данилюк виправився за свій автогол і зробив рахунок 2:2. Градуч гри суттєво підвищився. Особливо стало помітно тоді, коли на 28-й хвилині «Надія» вийшла вперед після голу Шафранського. Зазначимо, що участь цього гравця у матчах вирішального ігрового дня була під питанням через проблеми зі здоров’ям. Але він вийшов і, як виявилось, забив дуже важливий гол для «Надії». Після цього «Свісспан-Горизонт» пішов грати з п’ятим, але хорів чани активно захищались і не давали можливості нанести по воротах Колтка. І в результаті «Надія», яка дуже довго йшла до титулу найсильнішої аматорської команди України, нарешті його здобула. Однак, у той же час варто подякувати команді з Костополя, яка стала головною сенсацією Всеукраїнського фіналу Аматорської футзальної ліги України – 2017.

Вища ліга. Фінал. «Надія» - «Свісспан-Горизонт» - 3:2
Голи: Тригубець (11), Данилюк (26), Шафранський – Степанюк (12), Данилюк (26 – автогол).
Попередження: Цимбаляк (7), Данилюк (18), Радько (28)

Після закінчення фінального матчу відбулась офіційна церемонія нагородження призерів Всеукраїнського фіналу АФЛУ та його кращих гравців. Найкращими були визнані:

Іван Борозенець («АРПІ») – кращий воротар;
Сергій Тригубець («Надія») – кращий бомбардир;
Дмитро Улянчук («Свісспан-Горизонт») – кращий гравець.  

За матеріалами офіційного сайту Аматорської футзальної ліги України